Лабораторний ШОЕ-аналіз: для чого та як саме досліджують швидкість осідання ерітроцитів?

Лабораторний ШОЕ-аналіз: для чого та як саме досліджують швидкість осідання ерітроцитів?

Аналіз крові на показник ШОЕ – одне з найпоширеніших лабораторних досліджень. Кожен з нас його здавав як мінімум раз в житті. Що ховається за абревіатурою ШОЕ і для чого потрібно знати ШОЕ розповідає СТАРЛАБ.

Що таке ШОЕ?

Почнемо з розшифровки термінів. Отже: ШОЕ – це швидкість осідання еритроцитів. У ряді клінік аналіз також може подаватися як РОЕ (Реакція осідання еритроцитів) або ESR (Erythrocyte Sedimentation Rate). Це одне і теж. Показник ШОЕ змінюється в залежності від різних патологічних і фізіологічних факторів. Природні показники норми ШОЕ у жінок трохи вище, ніж у чоловіків.

Для чого потрібно знати ШОЕ?

Швидкість осідання еритроцитів є лабораторним маркером, що показує наявність запального або інфекційного процесу в організмі, а також допомагає визначити ряд захворювань – від аутоімунних до онкологічних. У клінічній практиці виділяють три основних типи ШОЕ – норма, підвищений і знижений. З першим типом все ясно – якщо показник в нормі, людина здорова. А ось побачивши в результатах аналізу цифри, які свідчать про підвищену або зниженій швидкості осідання еритроцитів, панікувати відразу не варто, адже причиною може бути не тільки патологія або інфекція, але і фізіологічний відгук організму на різні чинники. Розглянемо їх докладніше.

Підвищений рівень ШОЕ

Першою ознакою початку гострих інфекційних і запальних процесів є збільшення температури, слідом йде зростання числа лейкоцитів і підвищення ШОЕ, яке спостерігається через 24 години з моменту фіксації термометрії. Якщо мова йде про виявлення патологій і хвороб, то прискорене ШОЕ може свідчити про такі порушення у функціонуванні організму:

  • запальні процеси різного типу;
  • гострі та хронічні інфекції;
  • новоутворення (пухлини) різної етіології;
  • хвороби і патології нирок (нефрит, нефротичний синдром);
  • інфаркт міокарда;
  • парапротеінеміі (множинна мієлома, хвороба Вальденстрема);
  • гипопротеинемии;
  • аутоімунні захворювання (колагенози);
  • захворювання сполучної тканини і системні васкуліти (червоний вовчак, вузликовий періартеріїт, склеродермія);
  • анемія.

Також швидкість осідання еритроцитів збільшується при наступних станах організму:

  • шок і постшоковом період;
  • інтоксикація;
  • травми, переломи кісток.

У жінок природне підвищення ШОЕ пов’язано з періодом менструації, вагітністю та післяпологовим відновленням організму. Природне підвищення ШОЕ спостерігається у людей похилого віку, а також при прийомі гормональних ліків і засобів (естрогенів, глюкокортикоїдів).

Знижений рівень ШОЕ

Низька швидкість осідання еритроцитів частіше є потенційною ознакою патологій, оскільки природне зниження ШОЕ спостерігається лише на 1 і 2 семестрі вагітності, при прийомі кортикостероїдних препаратів. В інших випадках низькі цифри ШОЕ можуть бути маркерами наступних патологій і захворювань:

  • ацидоз;
  • захворювання крові (серповидна анемія, згущення крові, еритремія, вторинний еритроцитоз, гіпофібриногенемія і гіпербілірубінемія);
  • поліцитемія;
  • сфероцітоз;
  • гипергідратація.

Поширеною причиною зниження ШОЕ є міодистрофия. При цьому до втрати м’язової маси може призвести як голодування, так і захворювання.

Тому аналіз на ШОЕ слід розглядати як чисто скринінговий тест, який не має специфічності при будь-якому конкретному захворюванні. Традиційно для отримання розгорнутої картини при підозрі патології, інфекції або захворювання, аналіз на ШОЕ призначають разом із загальним біохімічним дослідженням крові.

Біохімічний погляд на ШОЕ

Як вже говорилося вище, об’єктом скринінгу при аналізі ШОЕ є еритроцити. В основі методу вимірювання швидкості їх осідання лежить агрегація – тобто здатність «склеюватися», «злипатися» разом.

Агрегація еритроцитів безпосередньо залежить від їх електричних властивостей, також на неї безпосередньо впливає білковий склад плазми крові. В нормальному, здоровому стані організму еритроцити мають негативний заряд (т.зв. Z-потенціал), який обумовлений зарядженими групами сіалових кислот на еритроцитарній мембрані. Цей негативний заряд призводить до взаємного відштовхування еритроцитів один від одного і підтримує їх в підвішеному стані, вони не злипаються.

Ступінь агрегації еритроцитів, а отже і швидкість їх осідання, підвищується при збільшенні концентрації білків гострої фази (С – реактивний білок, альфа-1 гаптоглобин, церулоплазмін, фібриноген, імуноглобуліни, антитрипсин та ін.). При збільшенні концентрації альбумінів швидкість осідання еритроцитів падає. На Z-потенціал впливає також кислотно-лужний баланс (рН) плазми (при ацидозі ШОЕ знижується, при алкалозі підвищується), ступінь в’язкості крові, іонний заряд плазми, наявність антиеритроцитарних антитіл, ліпіди. Форма і розмір еритроцитів, а також їх число безпосередньо впливають на ШОЕ: анемія призводить до підвищення ШОЕ, а збільшення їх концентрації уповільнює швидкість осідання.

Лабораторний погляд на ШОЕ

З лабораторної точки зору аналіз на ШОЕ – досить просте дослідження в сучасних умовах. Завдяки розвитку діагностичних технологій процес максимально спрощений і виконати його зможе навіть лаборант-початківець. Механіку аналіза можна представити таким чином: ШОЕ – це показник швидкості поділу крові при додаванні в неї антикоагулянту. Аналіз виконується виключно in vitro – тобто в пробірці в лабораторних умовах.

Для визначення ШОЕ існують готові спеціальні вакуумні пробірки з наповнювачем – цитратом натрію 3,8%. У них додається венозна кров у співвідношенні 4:1. Під дією антикоагулянту кров не може згорнутися і розшаровується на 2 шари: верхній (прозора плазма) і нижній (власне, осіли еритроцити). Швидкість осідання еритроцитів оцінюється по висоті шару плазми і рахується в мм за 1 годину. Поділ крові відбувається тому, що питома вага еритроцитів вище, ніж питома вага плазми, і при наявності в пробірці антикоагулянту еритроцити під дією сили тяжіння осідають на дно. Швидкість їх осідання залежить від агрегації (здатності склеюватися), на яку впливають біохімічні показники крові.

Для оцінки швидкості осідання еритроцитів існує спеціальна шкала на 200 мм. У сучасних лабораторіях вона йде в комплекті до кожної вакуумної ШОЕ-пробірки. Так що процес аналізу максимально спрощений: взяти готову пробірку, додати кров, вставити трубку зі шкалою та почекати годину, зафіксувати результат, дивлячись на ділення шкали, записати показники ШОЕ в бланк.

Даний спосіб виконання аналізу ШОЕ в пробірці називається методом Вестергрена і є самим простим, зручним, гігієнічним і точним дослідженням швидкості осідання еритроцитів. Більшість сучасних клінічних лабораторій користуються методом Вестергрена. Але так було не завжди. Раніше діагностика ШОЕ була досить складним трудомістким процесом і вимагала від лаборантів підвищеної вправності. До появи готових ШОЕ-наборів з вакуумних пробірок з антикоагулянтом і сумісної з ними капілярної трубки зі шкалою, аналіз виконували методом Панченкова. У градуйований на 100 поділок капіляр Панченкова набирався до мітки «Р» 5% антикоагулянт (розчин цитрату натрію) і переносився на годинне скло. Потім в той же капіляр двічі виконувався забір крові до мітки «К». Кров обидва рази видувають на годинне скло з антикоагулянтом, щоб було досягнуто співвідношення 4: 1. Потім цитрат натрію і кров змішувалися вручну і знову набиралися в капіляр до позначки “К”, після чого капілярна трубка встановлювалася в вертикальному положенні в спеціальний штатив. Показник ШОЕ зчитувався через годину і вимірювався в мм. Даний метод – менш зручний і гігієнічний, вимагає великих витрат часу на один аналіз і не економний з точки зору задіяного лабораторного посуду. Для порівняння все пробірки і капіляри в сучасних ШОЕ-наборах є одноразовими, а отже не треба витрачати час на їх очищення і автоклавування.

Норма ШОЕ

Як правило, при видачі результатів аналізу співробітники лабораторії роблять його розшифровку, вказуючи, чи знаходиться досліджуваний параметр в нормі. Також розібратися в результаті аналізу можна самостійно, знаючи норму ШОЕ. Як вже говорилося раніше, у жінок природна швидкість осідання еритроцитів трохи вище, ніж у чоловіків. Жіноча норма ШОЕ становить 2-20 мм / год, чоловіча коливається в межах 1-10 мм / год. Знаючи цю норму, можна легко стежити за своєю динамікою ШОЕ і при відхиленні показників від норми вчасно звернутися до лікаря або пройти додаткову лабораторну діагностику.

Компанія СТАРЛАБ бажає вам бути здоровими і робити аналізи в сучасних клініках та лабораторіях, для яких ми поставляємо сучасні ШОЕ-набори, що дозволяють проводити дослідження швидко, гігієнічно і отримувати точний результат!

Дізнатися більше про діагностичні ШОЕ-набори ви можете у наших менеджерів за телефонами: (067) 333-35-30, (044) 490-35-30 або на сайті starlab.ua.