Стерилізація лабораторного посуду: догляд, миття та автоклавування

Стерилізація лабораторного посуду є базовою практикою у будь-якій лабораторії. Бутлі, циліндри, колби, лійки, чашки Петрі належать до предметів багаторазового застосування, що дозволяє значно економити на утриманні лабораторії. Як основні матеріали для лабораторного посуду сьогодні використовують скло та поліпропілен. Правила миття лабораторного посуду, виготовленого з різних матеріалів, можуть дещо відрізнятися, проте основні принципи догляду та способи миття залишаються незмінними.

Крім цього, широко поширеним є автоклавування інструментів, посуду та деяких видів витратних матеріалів. У цій статті ми розповімо, як здійснюється правильний догляд за лабораторним посудом та що таке режим стерилізації автоклавування.

Способи обробки лабораторного посуду

Догляд за лабораторним посудом передбачає стерилізацію та очищення її від забруднень. Головна мета — забезпечити максимальну чистоту експерименту чи медичного дослідження та продовжити життя інструментів лаборанта. Існує кілька методів стерилізації, які можуть застосовуватись у тому чи іншому випадку. При цьому не виключено використання кількох способів миття лабораторного посуду.

Отже, обробка лабораторного посуду може здійснюватися трьома способами:

1. Хімічна обробка. Застосування миючих засобів та розчинів;
2. Фізичне очищення. Маються на увазі такі методи як обробка парою, низькою температурою і кип’ятіння;
3. Механічне миття лабораторного посуду із застосуванням спеціальних інструментів.

Якісна обробка лабораторного посуду для взяття крові та інших досліджень із застосуванням перерахованих методів є обов’язковою процедурою. А ігнорування правил підтримки гігієни безсумнівно спричиняє помилки, похибки та знижує рівень довіри до лабораторії.

Базові правила догляду за лабораторним посудом

Правильне миття лабораторного посуду входить у область знань лаборанта. Тут важливо не тільки розуміти послідовність процесу, але і вміти застосовувати різні способи догляду за лабораторним посудом залежно від ступеня та виду забруднення.

Ось деякі рекомендації, яких слід дотримуватись у процесі стерилізації лабораторного посуду:

• Своєчасна обробка лабораторного посуду. Не варто відкладати роботу, оскільки надалі видалити залишки на стінках колби та бутля буде набагато складніше;
• Дотримуватись послідовності. При очищенні рекомендується починати з миття водою, потім механічне очищення та вкінці — хімічна обробка та стерилізація;
• Щадне механічне очищення. Агресивне чищення залишає на внутрішніх стінках подряпини, тому використовуються спеціальні йоржики з гумовими наконечниками;
• Фізичні способи миття лабораторного посуду повинні відповідати технічним характеристикам матеріалу. Слід перевіряти режими автоклавування та можливість обробки тих чи інших видів посуду за високих температур;
• Миття лабораторного посуду із застосуванням хімікатів проводиться обов’язково з індивідуальними засобами захисту.

І найголовніше, у вас під рукою завжди має бути весь необхідний набір для стерилізації лабораторного посуду. Слід регулярно проводити перевірку та поповнювати запаси миючих засобів, інструментів та розхідників. Знайти всі необхідні матеріали для догляду, а також поповнити арсенал лабораторного посуду ви можете вигідно в нашому інтернет-магазині. Старлаб надає якісні витратні матеріали для лабораторій за оптовою ціною.

Як здійснюється правильне миття лабораторного посуду

Не існують чітко встановлені правила миття лабораторного посуду. Все залежить від ступеня та характеру забруднення. Тим не менш, є принципи, яких дотримуються практично всі сучасні лабораторії:

• Перед початком стерилізації слід очистити стінки посуду від накипу, осаду або інших твердих залишків. Починається все з ополіскування звичайною теплою водою;
• Якщо тверді речовини не видаляються водою і механічно, використовується хімічний спосіб. Найбільш поширеним вважається миття лабораторного посуду хромовою сумішшю, що підходить для сильно забруднених ємностей;
• У разі наявності на стінках посуду смолистої речовини застосовують розчинники: сірчана, азотна кислота, луги;
• Знежирення посуду найкраще робити за допомогою кип’ятіння або під впливом пари;
• Завершується миття обов’язковим полосканням у дистильованій воді;
• Сушіння може бути як гарячим, так і холодним. Для зручності є спеціальні підставки. Догляд за лабораторним посудом не передбачає його протирання сухими ганчірками, особливо з ворсом, оскільки цей спосіб залишає на стінках сторонні елементи.

Таким чином, стерилізація лабораторного посуду в багатьох випадках потребує індивідуального вибору засобів очищення. Однак, нічого надскладного тут немає і за наявності базових знань проблем не виникне. Правила миття лабораторного посуду включають обов’язкове застосування індивідуальних засобів захисту. Маски, рукавички та інші засоби індивідуального захисту працівника лабораторії ви також можете замовити за оптовою ціною на нашому сайті.

Стерилізація лабораторного посуду високою температурою

Популярними видами обробки лабораторного посуду при роботі з біологічним матеріалом є кип’ятіння та пара. Існує кілька різновидів такої стерилізації:

• Кип’ятіння лабораторного посуду. Найпростіший спосіб, що не вимагає спеціального обладнання. Тривале кип’ятіння вбиває мікроби та віруси. Підходить також для деяких видів лабораторних інструментів;
• Стерилізація сухим жаром. Для реалізації цього методу використовується сушильна шафа. Його перевага полягає в тому, що одночасно можна розмістити багато посуду та інструментів. Така стерилізація лабораторного посуду не залишає вологи і не вимагає додаткової сушіння;
• Стерилізація паром або автоклав посуду. Є два варіанти реалізації: автоклавування інструментів та посуду під тиском та текучою парою. Останній варіант ще зветься дробова стерилізація, його застосовують для найбільш стійких мікроорганізмів.

Автоклавування інструментів

Автоклавування — це процес стерилізації лабораторних інструментів, посуду та розхідників, який відбувається при високій температурі та під тиском. Для цього використовується автоклав посуду, піпеток, дозаторів, пробірок, підставок, планшетів. Перевагою даного методу є те, що він підходить для скла, металу та для різних видів лабораторного пластику.

Автоклавування інструментів є обов’язковим при мікробіологічних дослідженнях, у гістології, під час роботи з генетичним матеріалом, у лабораторіях, що працюють у галузі бактеріології та вірусології.

Сучасний автоклав — це електронний пристрій, що дозволяє повністю налаштувати процес та змінювати режими роботи. Найбільш поширені в автоклавуванні режими стерилізації:

• Стандартний чи помірний. Стерилізація лабораторного посуду за температури 120-125 градусів з атмосферним тиском 1,1. Ідеально підходить для поліпропілену, латексних виробів, силікону;
• Жорсткий чи активний. Автоклавування при температурі 130-135 градусів із тиском 2 атмосфери. Як правило, застосовується для порцеляни, скла та металу.

При автоклавуванні інструментів та посуду використовують також спеціальні пакети, які створюють усередині стерильне середовище, витримуючи високі температури. Придбати ці розхідники в широкому асортименті ви можете у нашому магазині. А для всіх категорій лабораторного обладнання, представленого в нашому каталозі, є інформація про можливості та режими автоклавування.