Управління медичними відходами в Україні: Детальний огляд наказу МОЗ №1827

1 квітня 2025 року набрав чинності наказ Міністерства охорони здоров’я України №1827 від 31 жовтня 2024 року (Офіційний документ), який затвердив Державні санітарні норми та правила «Порядок управління медичними відходами, у тому числі вимоги щодо безпечності для здоров’я людини під час утворення, збирання, зберігання, перевезення, оброблення таких відходів». Цей документ встановлює чіткі вимоги до всіх етапів поводження з медичними відходами, з акцентом на захист здоров’я населення та довкілля. У цій статті розглянуто ключові аспекти наказу, зокрема вимоги до утилізації медичних відходів, класифікації відходів, безпеки персоналу та облаштування приміщень.

Разом із наказом №1827 втратив чинність попередній наказ МОЗ №325 від 8 червня 2015 року, який до цього часу регулював поводження з медичними відходами. Також були скасовані пов’язані з ним документи — накази МОЗ №1602 (від 6 вересня 2022 року) та №2075 (від 14 листопада 2022 року), що вносили до нього зміни. Наказ №1827 не лише замінив попередні, а й запровадив сучасний підхід, орієнтований на європейські стандарти безпеки та екологічності.

Наказ МОЗ №1827 передбачає класифікацію медичних відходів на чотири категорії — від категорії А (епідеміологічно безпечні) до категорії D (особливо небезпечні, радіоактивні або цитотоксичні). Для кожної з категорій визначено правила сортування, маркування, зберігання, транспортування та кінцевого знешкодження. Зокрема, категорія B (епідеміологічно небезпечні) має бути знешкоджена лише шляхом високотемпературної обробки або спалювання (інсинерації) з фіксацією цього процесу в документах. Упаковка таких відходів повинна бути спеціально маркована і не мати ознак пошкодження чи витоків.

Сфера застосування

Норми та правила застосовуються до широкого кола суб’єктів, зокрема:

• Заклади охорони здоров’я всіх форм власності.
• Фізичні особи-підприємці з ліцензією на медичну практику.
• Судово-медичні установи.
• Громадські організації, що займаються профілактикою ВІЛ-інфекції.
• Суб’єкти господарювання, які мають дозволи на переробку відходів (Наказ №1328) та ліцензії на перевезення небезпечних відходів (Наказ №1278).

Виключення: Правила не стосуються відходів фармацевтичного виробництва, ветеринарної медицини та побутових медичних відходів.

Основні вимоги до управління медичними відходами

Наказ встановлює низку обов’язкових вимог для ефективного та безпечного управління медичними відходами:

• Роздільне збирання та зберігання: Усі суб’єкти, що утворюють відходи, зобов’язані забезпечити їх роздільне збирання та зберігання в безпечних умовах (Пункт 4, Розділ I).
• Щорічна декларація: Відповідно до Статті 16 Закону України «Про управління відходами», суб’єкти повинні подавати щорічні декларації про відходи.
• Класифікація відходів: Відходи класифікуються за Національним переліком відходів, що включає коди, такі як 18 01 01 (гострі предмети), 18 01 03* (інфекційні відходи) тощо.

Важливим доповненням до Наказу №1827 є Постанова Кабінету Міністрів України №1102 від 20 жовтня 2023 року, якою затверджено Національний класифікатор відходів. Саме за цим класифікатором усі медичні відходи повинні маркуватися та декларуватися, включаючи інфекційні, токсичні, цитостатичні та інші типи. Наявність чіткої класифікації допомагає правильно організувати логістику поводження з відходами та уникнути порушень.

Навчання та безпека персоналу

Для забезпечення безпеки працівників, які працюють із медичними відходами, наказ передбачає:

• Щорічне навчання: Персонал проходить щорічне навчання, включаючи стандартні операційні процедури (СОП) для надзвичайних ситуацій (Пункт 2, Розділ II).
• Медичні огляди: Обов’язкові медичні огляди відповідно до наказів МОЗ та інших нормативів.
• Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ): Мінімальний набір включає захисні рукавички, водонепроникні фартухи та хірургічні маски (Постанова №753, Постанова №771).

Класифікація медичних відходів в Україні

Медичні відходи віднесені до підгрупи 18 01, а їх коди мають 6-значний формат. Небезпечні відходи мають код із позначкою “*”

Категорії медичних відходів (А, В, С, Д):

Категорія A — Безпечні (епідемічно безпечні) медичні відходи

• Відходи, що не становлять біологічної або хімічної небезпеки: папір, картон, пластик, скло, харчові рештки тощо.

Категорія B — Епідемічно (інфекційно) небезпечні медичні відходи

• Матеріали, що мали контакт із біологічними рідинами: шприци, бинти, марля, органічні тканини, тощо. Утворювачі зобов’язані збирати їх у контейнери, які не проколюються, марковані знаком біозахисту Biohazard.
• Зазвичай мають позначку коду з “*”: наприклад, код 18 01 03* — інфекційно небезпечні відходи.

Категорія C — Токсикологічно небезпечні медичні відходи

• Хімічні речовини, токсичні препарати, дезінфектанти, цитотоксичні та цитостатичні препарати (код 18 01 06*), амальгама тощо.

Категорія D — Радіологічно небезпечні медичні відходи

• Відходи із радіоактивними компонентами, що випромінюють небезпеку. Вимагають окремих підходів до нейтралізації або дезактивації.

Категорії медичних відходів та їх обробка

Наказ детально регулює поводження з різними категоріями медичних відходів, кожна з яких має специфічні вимоги до збирання, зберігання та утилізації.

Інфекційні відходи (код 18 01 03*)

• Характеристика: Включають використані гострі предмети, забруднені медичні вироби та відходи від інфекційних хвороб.
• Вимоги:

• • Заборонено дезінфекцію (Пункт 2, Розділ III).
  • Збирання протягом 24 годин, для гострих предметів — до 7 днів (Пункт 7, Розділ III).
  • Максимальне заповнення контейнерів — 75%.
  • Вторинне пакування за стандартом DSTU EN 840-1:2018.

• Утилізація: Спалювання в установках для спалювання або спільного спалювання відходів. Для деяких відходів можлива парова стерилізація (121°C, 30 хв або 134°C, 15 хв).

Токсичні відходи (код 18 01 06*)

• Обробка: здійснюється з використанням спеціальних ЗІЗ у біобезпекових шафах I класу з щорічною валідацією.
• Зберігання: до 1 року, максимальне заповнення — 75%.
• Утилізація: спалювання.

Цитотоксичні/цитостатичні відходи (код 18 01 09)

• Обробка: у біобезпекових шафах I класу.
• Утилізація: спалювання в спеціалізованих установках.

Відходи з амальгамою (код 18 01 10*)

• Вимоги: використання сепараторів із 95% утриманням, вторинне пакування з сіркою.
• Зберігання: до 1 року, заповнення до 75%.
• Утилізація: спалювання.

Гострі предмети (код 18 01 01)

• Збирання: роздільне для різних матеріалів (метал, поліпропілен).
• Утилізація: спалювання для невідновлюваних предметів, відновлення для інших.

Частини тіла, органи, кровоносні судини (код 18 01 02)

• Збирання: протягом 24 годин, зберігання при температурі ≤-10°C.
• Утилізація: спалювання. Рідка кров може скидатися в каналізацію без підготовки.

Відходи з особливими вимогами до профілактики інфекцій (код 18 01 04)

• Збирання: протягом 24 годин, вторинне пакування.
• Утилізація: спалювання.

Варто також відзначити, що управління медичними відходами — це не лише дотримання санітарних вимог, а й логістичний виклик. Багато медичних закладів все ще не мають достатньої кількості сертифікованих контейнерів, пакування, місць тимчасового зберігання або підготовленого персоналу. Особливо складно організувати окреме зберігання та передачу відходів у невеликих клініках і ФОПах. Це вимагає додаткових витрат, технічного забезпечення та налагодженої співпраці з операторами поводження з небезпечними відходами.

Ємності для утилізації медичних відходів

Правильне поводження з медичними відходами починається з їх безпечного збирання у спеціально призначені ємності. Використання побутових пакетів чи непристосованої тари не гарантує захисту від поширення інфекцій і суперечить чинному законодавству. Саме тому наказ МОЗ №1827 передбачає застосування сертифікованих контейнерів та пакетів, що відповідають вимогам до міцності, герметичності та маркування.

Такі ємності забезпечують належний рівень безпеки персоналу, який контактує з відходами, запобігають розповсюдженню патогенів та спрощують подальше транспортування і передачу відходів на знешкодження ліцензованим операторам. Крім того, використання правильної тари є обов’язковою умовою для відповідності вимогам Закону України «Про управління відходами».

Основні види ємностей для медичних відходів

• Пакети для утилізації медичних відходів. Використовуються для збору м’яких інфекційних матеріалів: бинтів, марлевих серветок, одноразових халатів та іншого перев’язувального матеріалу. Виготовлені з міцного поліетилену, стійкі до розривів і мають кольорове маркування відповідно до категорій відходів.
• Картонні контейнери для утилізації. Екологічне та зручне рішення для тимчасового зберігання відходів. Оснащені внутрішнім вологозахисним металізованим шаром, що запобігає протіканню, та зручними кришками для герметичного закриття. Використовуються насамперед для епідемічно небезпечних відходів (категорія В).
• Пластикові контейнери для утилізації. Призначені для збору гострих предметів: голок, шприців, скальпелів, ампул. Виготовлені з міцного поліпропілену, який стійкий до проколів, та обладнані кришками, що надійно закриваються після наповнення. Обов’язково мають знак біологічної небезпеки та спеціальне маркування.

Рекомендовані ємності для утилізації медичних відходів

Для безпечної утилізації медичних відходів використовуйте сертифіковані ємності, доступні в нашому магазині.

Контейнер для утилізації медичних відходів 2 л круглої форми

Картонний контейнер 28 л для утилізації медичних відходів, червоний, металізований

Пакети 600×1000 мм 20 мкм для збирання та утилізації медичних відходів Клас В, червоні, об’єм 60 л (100 шт)

Дивитись усі контейнери та пакети для утилізації медичних відходів

Компанія Старлаб пропонує сертифіковані пакети та контейнери для утилізації медичних відходів, які відповідають вимогам МОЗ та міжнародним стандартам безпеки. Використання такої тари дозволяє не лише дотримуватися чинних нормативів, а й захистити персонал і пацієнтів від потенційних ризиків.

Методи утилізації

Основним методом утилізації медичних відходів є спалювання в спеціалізованих установках для спалювання або спільного спалювання відходів, що відповідає Статті 39 Закону України «Про управління відходами». Винятки:

• Інфекційні відходи: Деякі відходи можуть оброблятися паровою стерилізацією за умов 121°C протягом 30 хвилин або 134°C протягом 15 хвилин із використанням HEPA-фільтрів класу H14 (DSTU EN 1822-1:2019).
• Рідка кров: Може скидатися в каналізацію без попередньої обробки.

Згідно із сучасним законодавством, термін “утилізація” офіційно замінено на поняття “рециклінг” — тобто перероблення з метою подальшого використання. Проте медичні відходи категорій B, C та D не підлягають рециклінгу через епідеміологічну та токсичну небезпеку. Для них застосовуються лише методи знешкодження: спалювання, парова стерилізація або хімічна обробка, відповідно до класу відходів.

Транспортування відходів здійснюється спеціалізованими транспортними засобами з ізольованими кабінами водія, що відповідає вимогам наказу.

Хто відповідає за утилізацію медичних відходів?

Згідно з Наказом МОЗ №1827, що діє з 1 квітня 2025 року, керівники медичних закладів зобов’язані організувати систему управління медичними відходами. Це включає їхній збір, сортування, тимчасове зберігання, облік та передачу ліцензованому оператору для подальшого знешкодження. Відповідальність за безпечне поводження з медичними відходами розподіляється між закладами охорони здоров’я та спеціалізованими компаніями-операторами, що мають ліцензії на їхнє знешкодження.

Обов’язки медичних закладів

• Організувати збір і сортування відходів безпосередньо у місцях їх утворення (відділення, кабінети, лабораторії).
• Використовувати сертифіковані пакети та контейнери для різних категорій відходів.
• Забезпечити тимчасове зберігання у спеціально обладнаних приміщеннях.
• Вести облік та маркування усіх партій відходів.
• Передати відходи оператору для подальшого транспортування та знешкодження.

Обов’язки компаній-операторів

• Мати ліцензію на поводження з небезпечними відходами (МОЗ, Міндовкілля).
• Виконувати транспортування у спеціалізованому транспорті з герметичною вантажною частиною.
• Забезпечувати знешкодження відходів методами, дозволеними законодавством (інсинерація, автоклавування, хімічна обробка тощо).
• Видавати закладам акт прийому-передачі та документи, що підтверджують факт утилізації.

Спільна відповідальність

• Заклад відповідає за правильність збору, зберігання та передачі відходів.
• Оператор відповідає за транспортування, знешкодження і документальне підтвердження.
• У разі порушень відповідальність визначається за результатами розслідування Держпродспоживслужби або інших уповноважених органів.
• Контроль за діяльністю операторів здійснюється Держпродспоживслужбою та Міндовкіллям відповідно до законодавства.

Відповідальність за безпечне поводження з медичними відходами в Україні розподілена законодавством: заклади охорони здоров’я організовують процес, а компанії-оператори здійснюють перевезення та знешкодження.

Покроковий порядок утилізації медичних відходів

Правильне управління медичними відходами передбачає чітку послідовність дій від моменту їх утворення до остаточного знешкодження. Практичний алгоритм дій, описаних нижче, ґрунтується на вимогах Наказу МОЗ №1827 і діючих санітарних нормах та відображає, як саме медичні заклади повинні організовувати поводження з відходами від моменту їх утворення до остаточного знешкодження оператором.

1. Збір і сортування відходів

• Відходи збираються безпосередньо у місці їх утворення (кабінет, лабораторія, операційна).
• Обов’язково застосовуються спеціальні пакети та контейнери із маркуванням за категоріями (А, В, С, D).
• Гострі предмети (шприци, голки, ампули) збирають у жорсткі пластикові контейнери, що не проколюються.
• М’які матеріали (бинти, марля, одноразові халати) — у кольорові пакети відповідної категорії.
• Контейнери заповнюються максимум на ¾ об’єму і закриваються герметично.

2. Тимчасове зберігання у відділенні

• Заповнені ємності встановлюють у спеціально відведеному місці всередині відділення.
• Зберігання відходів категорії В (епідемічно небезпечні) не більше 24 годин при кімнатній температурі.
• Для відходів, що потребують охолодження (частини органів, кров), використовують холодильники або морозильні камери (≤ –10 °C).
• Персонал не має права переносити відходи без індивідуальних засобів захисту (рукавички, халат, маска).

3. Переміщення до центрального приміщення зберігання

• Використовуються спеціальні візки або контейнери на колесах, що легко миються та дезінфікуються.
• Заборонено ручне перенесення відходів на великі відстані.
• Переміщення здійснюється виділеним персоналом, який пройшов навчання з біобезпеки.
• Приміщення для зберігання має бути облаштоване вентиляцією, водонепроникною підлогою та умовами для щоденної дезінфекції.

4. Ведення обліку та маркування

• Кожна партія відходів фіксується у журналі або в електронній системі.
• У документації зазначаються: дата та час збору, категорія відходів, вага або об’єм, відповідальний працівник.
• На контейнері обов’язково вказується категорія та код відходів відповідно до Національного класифікатора.

5. Передача відходів оператору та транспортування до місця знешкодження

Передача відходів

• Медичний заклад не здійснює транспортування самостійно — це дозволено лише ліцензованим компаніям-операторам.
• Відходи передаються оператору у герметично закритих контейнерах або пакетах відповідної категорії.
• Складається акт прийому-передачі, де зазначаються: категорія відходів, об’єм (вага), дата передачі, відповідальні особи. Акт підписується обома сторонами (закладом і оператором).
• З моменту підписання акта відповідальність за відходи переходить до оператора.

Транспортування

• Перевезення здійснюється у спеціалізованому транспорті з: герметичною вантажною частиною, ізольованою кабіною водія.
• Заборонено перевозити медичні відходи разом з іншими вантажами.
• У транспортних документах зазначаються: відправник, отримувач, категорія відходів, вага, дата перевезення.
• Перевізник повинен мати чинну ліцензію на перевезення небезпечних відходів.

6. Обробка та знешкодження відходів

• Усі дії виконуються виключно на обладнанні компанії-оператора, що має відповідну ліцензію.
• Інфекційні відходи (категорія В) зазвичай підлягають інсинерації (спалюванню) у спеціальних установках.
• Частина відходів може проходити попередню парову стерилізацію в автоклаві перед утилізацією.
• Цитотоксичні та токсичні відходи (категорія С) спалюються в установках із високою температурою (> 1100 °C).
• Радіологічні відходи (категорія D) передаються на спеціалізовані підприємства з дезактивації.
• Рідка кров може скидатися в каналізацію без обробки за умови відповідності санітарним нормам.

7. Документування та контроль

• Після знешкодження оператор надає медичному закладу акт утилізації або інший документ, що підтверджує знешкодження медичних відходів.
• Документи зберігаються у закладі протягом не менше 3 років.
• Відповідальний працівник закладу контролює: чи відповідає процес вимогам МОЗ, чи не перевищено строки зберігання, чи правильно ведеться облік.
• Внутрішні аудити проводяться відповідно до внутрішніх регламентів закладу або за результатами перевірок Держпродспоживслужби.

Виконання цих кроків відповідає чинному законодавству та вимогам Наказу МОЗ №1827 і є обов’язковим для всіх закладів охорони здоров’я. Якщо медичний заклад дотримується цієї послідовності дій, він уникає штрафів за порушення чинного законодавства і епідеміологічних ризиків, а також забезпечує безпечне середовище для пацієнтів і персоналу.

Вимоги до приміщень

Наказ встановлює мінімальні вимоги до приміщень для управління медичними відходами, включаючи площу та вентиляцію. Деталі наведено в Додатках 3 і 4 (Додаток 3, Додаток 4).

Таблиця: Мінімальні площі приміщень

Таблиця: Вимоги до повітрообміну та температури

Дотримання зазначених вимог до приміщень є ключовим фактором для забезпечення безпеки персоналу та запобігання поширенню інфекцій. Документ підкреслює важливість правильного проєктування та оснащення зон зберігання й обробки відходів, що дозволяє мінімізувати екологічні ризики та відповідати санітарним нормам. Медичні заклади повинні регулярно перевіряти відповідність приміщень зазначеним параметрам, особливо під час інспекцій Держпродспоживслужби, щоб уникнути штрафів і забезпечити безперебійний процес управління відходами.

Зміни в управлінні медичними відходами: Наказ №1827 та скасований Наказ №325

Наказ МОЗ №1827 від 31 жовтня 2024 року затвердив нові Державні санітарні норми та правила щодо управління медичними відходами. Цей документ повністю замінив попередній Наказ МОЗ №325 від 8 червня 2015 року «Про затвердження Державних санітарно-протиепідемічних правил і норм щодо поводження з медичними відходами». Наказ №325 втратив чинність, а разом з ним — і всі зміни до нього, внесені Наказами МОЗ №1602 від 6 вересня 2022 року та №2075 від 14 листопада 2022 року.

Наказ №1827 є важливим кроком у гармонізації українського законодавства з європейськими стандартами, враховуючи Закон України «Про управління відходами» (№2320-IX від 20 червня 2022 року). Він усуває застарілі норми 2015 року, які не відповідали сучасним викликам, таким як пандемії, зростання кількості медичних закладів (понад 72 тисячі утворювачів відходів станом на 2024 рік) та екологічні вимоги. Нижче ми розглянемо ключові відмінності між старим і новим наказами, щоб допомогти медичним закладам адаптуватися.

Ключові зміни в класифікації та збиранні відходів

• Попередній Наказ №325: Класифікація відходів базувалася на чотирьох класах небезпеки (А — небезпечні, В — особливо небезпечні, С — токсичні, D — радіоактивні), з акцентом на епідеміологічні ризики. Збір дозволяв дезінфекцію для деяких класів, а терміни зберігання були менш жорсткими (до 48 годин для класу В).
• Новий Наказ №1827: Збережено чотири класи, але деталізовано коди за Національним переліком відходів (Наказ Міндовкілля №1102 від 20 жовтня 2023 року), наприклад, 18 01 03* для інфекційних. Заборонено дезінфекцію для інфекційних відходів (клас В); збір — роздільний у сертифікованих контейнерах з маркуванням ☣, заповненням не більше 75% і термінами до 24 годин для класу В (до 7 днів для гострих предметів). Додано вимоги до вторинного пакування за DSTU EN 840-1:2018.

Ці зміни посилюють безпеку, зменшуючи ризик поширення інфекцій, і відповідають рекомендаціям ВООЗ.

Оновлення методів обробки та утилізації

• Попередній Наказ №325: Основні методи — спалювання та автоклавування, але без чітких температурних режимів (наприклад, для стерилізації). Дозволено скидання рідкої крові в каналізацію після обробки.
• Новий Наказ №1827: Спалювання залишається основним, але уточнено: для інфекційних — 121°C/30 хв або 134°C/15 хв у автоклавах з HEPA-фільтрами (DSTU EN 1822-1:2019). Для цитотоксичних — спалювання при >1100°C. Рідка кров може скидатися без обробки, якщо відповідає санітарним нормам. Додано заборони на спільне спалювання з побутовими відходами.

Нові норми підвищують ефективність утилізації та зменшують екологічне навантаження, що актуально для 72 636 закладів, які генерують відходи.

Посилення вимог до безпеки персоналу та приміщень

• Попередній Наказ №325: Щорічне навчання персоналу та медогляди, але без деталізації ЗІЗ. Вимоги до приміщень — загальні (площі від 4-6 м², вентиляція без кратності обмінів).
• Новий Наказ №1827: Обов’язкове щорічне навчання з СОП (стандартними операційними процедурами), медогляди за Наказом МОЗ №246 від 2007 року. ЗІЗ — рукавички, фартухи, маски (Постанова КМУ №753 від 2013 року). Детальні вимоги до приміщень (Додатки 3-4): площі від 2-12 м², вентиляція 1-4 обміни/год, температура 16-23°C, заборона природної вентиляції в мийних зонах.

Ці оновлення фокусуються на профілактиці травм і інфекцій, особливо для персоналу, який працює з гострими предметами.

Документообіг та відповідальність

• Попередній Наказ №325: Облік у журналах, акти прийому-передачі, але без щорічних декларацій.
• Новий Наказ №1827: Щорічні декларації про відходи (ст. 16 Закону «Про управління відходами»). Посилена відповідальність: штрафи за ст. 82 КУпАП (від 850 до 1700 грн), контроль Держпродспоживслужбою. Додано вимоги до ліцензій операторів (Накази №1328 та №1278 від 2023 року).

Чому ці зміни важливі?

Наказ №1827 модернізує систему, роблячи її більш адаптованою до сучасних реалій, включаючи воєнний стан і зростання медичних послуг. Медичні заклади повинні переглянути свої процедури, щоб уникнути штрафів. Повний текст Наказу №1827 доступний за посиланням, а скасований №325 — за архівним посиланням (для історичного порівняння).

Проблеми впровадження на практиці

Попри наявність чітких норм і стандартів, в Україні залишається низка системних труднощів із їх впровадженням. Однією з найгостріших є відсутність достатньої кількості ліцензованих підприємств, що мають право на знешкодження медичних відходів. Станом на початок 2024 року таких компаній в Україні залишилося менше десятка. Також немає сталої системи збору прострочених ліків від населення, і більшість препаратів потрапляють до побутового сміття, що створює ризики для довкілля та здоров’я.

Висновок

Наказ МОЗ України №1827 від 31 жовтня 2024 року, який набрав чинності 1 квітня 2025 року є важливим кроком у вдосконаленні системи управління медичними відходами в Україні. Він встановлює чіткі стандарти для всіх етапів поводження з відходами, від збирання до утилізації, забезпечуючи безпеку для здоров’я населення та захист довкілля. Дотримання цих норм є обов’язковим для всіх суб’єктів, що працюють із медичними відходами, і сприяє зниженню ризиків інфекційних захворювань та екологічного забруднення.